Розчинник — це рідина (газ або тверда речовина), яка може розчиняти тверду, рідку або газоподібну розчинену речовину, утворюючи таким чином розчин. Вода є найпоширенішим розчинником у повсякденному житті. Органічні розчинники - це органічні сполуки, що містять атоми Карбону. Розчинники зазвичай мають низьку температуру кипіння і легко летючі. Їх також можна видалити дистиляцією, залишаючи розчинену речовину. Отже, розчинники не можуть хімічно реагувати з розчиненою речовиною; вони повинні бути інертними. Розчинники можуть витягувати із сумішей розчинні сполуки; найпоширенішим прикладом є заварювання кави або чаю з гарячою водою. Розчинники зазвичай являють собою прозорі безбарвні рідини, які найчастіше мають характерний запах.
Концентрація розчину залежить від кількості речовини, розчиненої в розчиннику. Розчинність — це максимальна кількість речовини, яку може розчинити розчинник за певної температури. Органічні розчинники в основному використовуються в хімічному чищенні (наприклад, тетрахлоретилен), як розчинники для фарб (наприклад, толуол, скипидар), як рідина для зняття лаку для нігтів або клею (наприклад, ацетон, метилацетат, етилацетат), як засіб для видалення іржі (наприклад, гексан), як миючий засіб (лимонний екстракт), у парфумах (спирт) і в хімічному синтезі.
